Підтримане проживання — одна з ключових соціальних послуг для людей з інвалідністю та людей старшого віку. Йдеться не про ізоляцію в закладах, а про можливість жити у звичайній громаді, отримуючи необхідну допомогу фахівців, розвиваючи навички самостійності та беручи участь у суспільному житті.
Для сприяння розвитку соціальної послуги підтриманого проживання у громадах Закарпатської області, команда адвокаційного проєкту “Впровадь підтримане проживання у своїй громаді” провела обговорення із представниками місцевої влади, соціальних служб, громадських організацій і мешканців громад. Обговорення наявного стану та перспектив розвитку послуги підтриманого проживання відбулися в Ужгороді та Мукачеві у форматі круглих столів .
Інституційний догляд: масштаб системи
За офіційною інформацією Департаменту соціального захисту населення Закарпатської обласної військової адміністрації, яка була надана на запит команди адвокаційного проєкту, станом на 1 січня 2026 року в області функціонує розгалужена мережа стаціонарних установ соціального захисту.
До них належать:
- два дитячі будинки-інтернати у Виноградові та Мукачеві;
- Центр комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю «Карпатське плесо»;
- соціальний абілітаційно-реабілітаційний центр «Парасолька»;
- Виноградівський геріатричний пансіонат;
- три психоневрологічні інтернати;
- стаціонарні відділення територіальних центрів і центрів надання соціальних послуг у громадах.
Загалом у таких установах проживає понад 1700 людей, серед яких значну частку становлять внутрішньо переміщені особи.
Зокрема:
- у дитячих будинках-інтернатах — 240 осіб;
- у центрі «Карпатське плесо» — 184;
- у геріатричному пансіонаті — 209;
- у психоневрологічних інтернатах — 706;
- у стаціонарних відділеннях територіальних центрів — 216;
- у стаціонарних підрозділах центрів надання соціальних послуг — 133 особи.
Ці цифри демонструють масштаб інституційного догляду в області та одночасно підкреслюють необхідність розвитку альтернатив — таких як підтримане проживання.
Підтримане проживання: поки що лише перші кроки
На цьому тлі статистика підтриманого проживання виглядає дуже скромно.
Наразі цю послугу на Закарпатті отримує лише 21 людина з інвалідністю.
Для порівняння:
- 209 осіб користуються послугою денного догляду;
- майже 3000 людей отримують послуги догляду вдома.
Послугу підтриманого проживання в області надають лише два заклади:
- Виноградівський дитячий будинок-інтернат — відділення на 15 осіб;
- Центр комплексної реабілітації «Карпатське плесо» у Вільшанах — відділення на 7 осіб.
Ці дані, свідчать про необхідність системного розширення цієї моделі у громадах.
Адже підтримане проживання — це передусім питання прав і гідності людини.
Це можливість не обмежуватися перебуванням у закладах, а жити в соціумі, самостійно формувати власний простір комфорту й безпеки, визначати свої потреби та цілі та реалізовувати їх.
Що думають громади: результати опитування
Щоб зрозуміти реальну ситуацію на місцях, у межах адвокаційного проєкту проводиться соціальне опитування.. На сьогодня в опитуванні взяли участь 60 респондентів з різних громад Закарпатської області. Результати показали, що питання доступності та підтримки людей з інвалідністю залишається серйозним викликом.
Доступність громад
Лише 18% опитаних вважають свої громади доступними для людей з інвалідністю.
Натомість:
- 30% вважають їх недоступними;
- понад 51% оцінюють ситуацію як посередню.
Інакше кажучи, більшість громад ще не створили середовище, де люди з різними формами інвалідності можуть жити без бар’єрів.
Чи справляються інституції
На питання, чи задовольняють стаціонарні установи всі потреби людей:
- лише 15% відповіли «так» або «швидше так»;
- 52% вважають, що швидше ні або зовсім ні;
- третина респондентів оцінює ситуацію як посередню.
Це свідчить про те, що інституційна система не завжди забезпечує повноцінну якість життя.
Ставлення до людей з інвалідністю
Особливо показовими стали відповіді щодо ставлення до людей з ментальною інвалідністю:
- 43% вважають, що до них ставляться з упередженням;
- 42% кажуть про байдужість;
- лише 13% відзначили дружнє ставлення.
Більше того, 62% опитаних вважають, що ставлення до людей з ментальною інвалідністю гірше, ніж до людей з фізичною інвалідністю.
Рівень підтримки у громадах
Оцінюючи підтримку людей з інвалідністю та людей похилого віку:
- 45% назвали її посередньою;
- 45% — поганою або дуже поганою;
- лише 10% вважають її доброю або відмінною.
Обізнаність про підтримане проживання
Важливою проблемою виявилася низька поінформованість населення.
- 27% чують про підтримане проживання вперше;
- 45% щось чули, але не знають деталей;
- лише 3% добре обізнані з цією послугою.
Що потрібно змінити
Опитані також відповіли, що саме допоможе зробити життя у громаді реальнішою альтернативою інтернатам.
Найчастіше називали:
- покращення інфраструктури — 63%;
- забезпечення фінансування — 62%;
- розвиток соціальних послуг — 58%;
- підготовку фахівців — 57%;
- інформування населення — 53%.
Фактично йдеться про комплексну політику — від безбар’єрного середовища до розвитку професійної системи підтримки.
Представники місцевих органів соціального захисту, Центрів соціального обслуговування під час консультацій відзначають важливість та актуальність впровадження послуги підтриманого проживання у своїх громадах , але відзначають головні проблеми,з якими стикаються у своїй роботі – це брак фінансування, матеріальних ресурсів та брак фахівців – соціальних працівників. Це негативно впливає на кількість та якість послуг, що надаються комунальними закладами.
Шлях до життя у громаді
Міжнародний досвід та аналітичні дослідження у сфері деінституціалізації показують, що підтримане проживання є однією з найефективніших моделей забезпечення незалежного життя для людей, які потребують допомоги.
Для Закарпаття це означає необхідність поступового переходу від переважно інституційної системи до розвитку послуг у громаді.
Адже головне питання — не лише соціальної політики.
Це питання того, чи має людина можливість жити власним життям, а не життям за розкладом установи.
І саме від того, як громади, держава та громадянське суспільство відповідатимуть на цей виклик сьогодні, залежить, чи стане підтримане проживання в Україні реальним інструментом незалежності — а не лише гарною концепцією на папері.
Проєкт “Впровадь підтримане проживання у своїй громаді” реалізується завдяки підтримці Мережі DOCU/CLUB, що фінансується Посольством Швеції в Україні, Fondation de France та Німецьким фондом Маршалла Сполучених Штатів Америки.
Думки, висновки чи рекомендації належать автор(к)ам та упорядникам/-цям цієї публікації та не обов’язково відбивають погляди урядів чи благодійних організацій цих країн. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автор(к)и та упорядники/-ці.
Денис Сухотін, голова ВП ГО ВО СОІУ “Закарпатське
обласне товариство осіб з інвалідністю”,
амбасадор безбар’єрності, експерт адвокаційного проєкту
“Впровадь підтримане проживання у своїй громаді”
Лариса Шувалова, координаторка адвокаційного проєкту
“Впровадь підтримане проживання у своїй громаді”
