В Україні зростає особлива мережа – Амбасадори безбар’єрності. Мережа, що тримається не на інструкціях, а на повазі; не на гаслах, а на живих голосах культури, науки, війська, на голосах тих, хто вже пройшов крізь власні бар’єри і знає: особистий приклад – це найкраща комунікація.
Міністерство культури працює над тим, щоб ця повага була не епізодом, а нормою. Щоб безбар’єрність звучала не лише в архітектурних термінах, а в культурі, у словах, у тиші підтримки, у чесній можливості бути собою.
До цієї спільноти долучається Юрій Іваськевич – соліст Запорізької обласної філармонії, ветеран, людина, яка повернулася до музики після війни так, ніби повертається додому. Він воював у 110-й бригаді ТрО «Хортиця» під позивним «Паваротті», пережив важке поранення й ампутацію, пройшов довгу реабілітацію. А потім знову підняв голос – заради тих, хто на фронті, у шпиталях, і навіть у залах, де зазвичай лунають дипломатичні промови. Восени 2024 року він говорив за Україну в Конгресі США мовою музики – мовою, яку розуміють усі.
«Безбар’єрність – це не про пандуси. Це про здатність побачити людину й її світло», – каже Юрій. І його слова звучать так, ніби їх видобули з глибини самого досвіду.
Як Амбасадор безбар’єрності Міністерства культури та стратегічних комунікацій, Юрій стане частиною двох важливих напрямів.
«Інформація без бар’єрів» – це про суспільство, де ніхто не втрачається у тумані упереджень. Де люди знають свої права й мають рівний доступ до інформації, культурних просторів та державних сервісів. Юрій посилюватиме ці смисли – на концертах, у медіа, у розмовах, де кожне слово важить.
«Культура без бар’єрів» – це про мистецькі події, які відкриваються для всіх: для людей з порушеннями зору, слуху, інтелектуального розвитку; для тих, хто пережив війну і шукає відновлення. Юрій працюватиме там, де мистецтво допомагає відновленню, а культура – дипломатією, яка говорить чесно й по-українськи.
Тетяна ЛОМАКІНА,
радниця – уповноважена Президента України з безбар’єрності
